це м’яч (м’ячі), за допомогою якого дитина набуває поняття про єдність світу. Малятам пропонуються м’ячі кольорів веселки, а також білий і чорний. Кожний на мотузочці, що дає можливість вільно маніпулювати ним. 

«духовне вище за матеріальне, дух творить світ і матеріальний, і духовний».

усвідомлення майбутніми вихователями алгоритму виконання діяльності через взаємопов’язану систему дій, що полягає в аналізі цілей, можливостей, виборі форм, методів та засобів навчання, що забезпечують досягнення високої ефективності професійної діяльності.

куб, поділений на 27 кубиків, три з них навскіс по діагоналі поділені на чверті. З цих елементів можна скласти різноманітні комбінації споруди, фігури прямокутної і гострокутної форми, розширюється знайомство з властивостями предметів, з поняттями, представленими у попередніх дарунках. Побудова багатокутних предметів сприяє засвоєнню геометричних фігур.

найсприятливі­ший вік для розвитку тих чи інших психічних функцій (сприймання, мовлен­ня, пам'яті тощо), що визначають психіч­ний розвиток дитини і мають вирішальне значення для її навчання та виховання. Вперше цей термін застосував італій­ський педагог М. Монтессорі.

(від лат. sensus— відчуття) — складова частина розумового й фізичного виховання дити­ни, спрямована на розвиток діяльності її органів відчуття і сприймання. Потреба в С. в. зумовлена значенням чуттєвого пізнання в розвитку людини. Розвиток загальних інтелектуальних здібностей лю­дини значною мірою зумовлений особли­востями її С. в. в дитинстві. С. в. є сукуп­ністю педагогічних заходів, спрямованих на розвиток відчуття та сприймання емоційної сфери в дітей у процесі їхньої взаємодії з предметами навколишнього світу. Велику роль у С. в. відіграють мов­лення, словесні вказівки й позначення. С. в. є невід'ємним елементом організації педагогічного процесу.

(від лат. sensus — відчут­тя) — чуттєвий, пов'язаний з відображен­ням дійсності за допомогою відчуттів і сприймань. Психофізіологічний механізм сенсорності виявляється в так званому сенсорному умовному рефлексі — відпо­віді на вплив умовного подразника — зміні чутливості. Як сенсорний подраз­ник можуть виступати матеріальна річ чи явище, а також слово. Враховуючи важливість сенсорного пізнання для оп­тимального орієнтування людини в при­родному й соціальному середовищі, су­спільство здійснює сенсорне виховання.

куб, розділений на вісім рівних кубів. Завдяки цьому дарові дитина вчиться розрізняти ціле і частини цілого. Вона також набуває поняття про розподіл, число тощо. Так, діючи з кубом і кубиками, щось будуючи, дитина водночас додає, віднімає, ділить куб навпіл, на чотири чи вісім частин, множить. У іграх з кубиками вона засвоює три форми життя: будування, красу, пізнання.

Ф.Фребель уважав його природовідповідність (визначав дитину носієм вроджених ідей).

творчість, почуття і думка – єдине, неподільне, щоб дитина проявляла дію, відчуття і мислення одночасно.